Перстач відноситься до родини розоцвітих. Декоративних якостей йому надають ніжні золотисті квіти, котрі надзвичайно красиво виглядають на фоні сріблястих листочків.

Загальна характеристика цього різноманітного роду така: рослина однорічна, дворічна або багаторічна, завжди кореневищна та трав’яниста, інколи являється напівчагарником, що має прямостоячі, повзучі або підняті стебла та трійчасті, пальчасті або перисті листки. Квіти бувають жовтими та білими, рожевими та пурпуровими, розміщені як поодиноко, так і зібрані в рясні суцвіття.

Перстачі доволі світлолюбні та зимостійкі, тому місце для них обирають відповідне. Звичайно ж, найідеальніше – це альпійські гірки, там перстач буде почувати себе прекрасно.

До ґрунтів невибагливий, але кращого розвитку досягає на пухких та родючих землях.

Розмноження. Перстачі розмножують доступними способами: поділом куща, паростками, живцями та насінням.

При розмножені поділом куща рослину викопують та обережно поділяють на дві та більше частин, котрі висаджують на постійне місце.

Метод розмноження кореневими паростками заклечається в обережному відокремленні кореневих паростків та пересадці на постійне місце.

Найбільш складним є спосіб розмноження зеленими живцями. В червні-липні обирають молоді, але достатньо пружні пагони, з них нарізають живці довжиною 4-6 см з одним-двома міжвузлями. Потім висаджують в парничок під плівку в субстрат з родючої землі, поверх якої насипають пісок шаром 5-7 см. При посадці в червні корені утворюються в серпні. Отримані живці слід одразу пересадити в ґрунт, а наступної осені ви отримаєте повноцінний посадковий матеріал.

Найбільш ефективним є розмноження висівом насіння. Посів можна проводити в будь-який час, а отримані сіянці зацвітають на другий рік.

Повну версію статті читайте в номері журналу «Нескучный сад» № 8, серпень 2009